Багатьом з нас може часом наснитися поганий сон, не зважаючи на те, що нам бажають «Доброї ночі» та «солодких снів». Від кошмарів ніхто не застрахований.

Причин нічних жахіть у дітей досить багато і вони різні, починаючи від дитячого садочка (вихователька зробила страшну гримасу на обличчі), конфліктів у родині, перегляду «тяжкого» контенту на ТВ чи в інтернет просторі.

Дітям, особливо маленьким, важко зрозуміти та розділити, що сон – це не реальність. Існує різниця між нічними жахами (кошмари) та страшними (поганими) снами.

Нічні жахи характерні тим, що дитина кричить скрізь сон та не реагує на присутність і дії батьків, дитину важко заспокоїти. Нічні жахи не дуже розповсюджене явище і потребує специфічного втручання та спостереження.

Страшний сон, у більшості випадків закінчується тим, що дитина прокидається і починає плакати, вона реагує на батьків і її можна заспокоїти, дитина може поділитися деталями свого сну.

 

Що робити батькам, коли дитині наснився страшний сон:

• В будь-яких ситуаціях зберігаємо спокій!!!
• Обійміть дитину («обнімашки» діють чарівно в різних ситуаціях) – це просто корисно для організму у будь-якому віці.
• Говоріть з дитиною лагідним і спокійним тоном. Розмова має бути недовгою.
• Бажано, щоб дитина залишилася в своєму ліжку та в своїй кімнаті (не забирайте дитину до себе у ліжко).
• Наступного дня постаратися поговорити з дитиною про її переживання.
• Запропонуйте дитині намалювати нічний страх. Далі з малюнком можна зробити різні маніпуляції (порвати, спалити… попіл можна законсервувати в банку, розвіяти…).
• Можна розповісти історію про нічний сон з іншим сценарієм, тобто з happy end.
• Можна використовувати «чарівну паличку» (речі, які захищають дитину від поганих снів). Перед сном познайомити дитину з вищезазначеними предметами і сказати, що вони твої захисники.
• Обов’язково дотримуйтесь звичних вічерніх ритуалів перед сном (водні процедури, читання перед сном, почухати спинку і т.д.).
• Контролюйте інформацію, яка потрапляє до дитини через різні цифрові носії.

 

Гарних та кольорових снів.

З повагою,
Ольга Коба